Первинною помилкою української влади було висунення тези «Україна — не Росія»…

Первинною помилкою української влади було висунення тези «Україна — не Росія» і заборона на російську мову як державний.

Україна — це частина Росії, це — Околиця Росії, це — історія Росії(«звідси їсти пішла російська земля»).

Саме такою самоідентифікація України була при СРСР. І це було нормально. Офіційна двомовність полегшувала багато побутових питань, згладжувала проблеми існуючі і не створювало нових проблем. Спільність історії, єдиний нарратив також сприяв єдності країни.

Все змінилося в 1991 році.

Висунення місцевою українською елітою гасла «Україна — не Росія» і відмова від двомовності були пов’язані, в першу чергу, з прагненням селянської провінційної української еліти до самостійності. В результаті відміни власної єдиної історії вакуум заповнили фантазії на тему древніх і великих укров, аж до тези в українських підручниках історії про те, що Велика Вітчизняна війна не торкалася України, а була війною між Німеччиною і Росією. Відмова від двомовності і насильницька українізація привели до тривалого конфлікту, що посилюється, між українським і іншими народами, що мешкають на території України, в першу чергу — з російським народом. Також були ущемлені у своїх правах народи, що мешкають на заході України, — угорці, румуни, русини, що викликало невдоволення українською політикою в сусідніх країнах.

Єдність багатонаціональної держави завжди підтримується загальними речами — спільними цілями, загальним завданням, загальною культурою, загальними героями і загальною історією. І, навпаки, виділення у багатонаціональній спочатку державі історії, культури, мови тільки одного народу веде до утиску прав інших народів і внутрішніх воєн і конфліктів.

Нинішні українські правителі, що прийшли до влади в результаті антидемократичного перевороту, сповідують украй націоналістичну, по суті — фашистську ідеологію. Народам, що мешкають на території України, запропоновано забути свою історію, свою культуру і свою мову. Причому створення нової української культури фактично не сталося. Історично українська культура була продовженням російської. Заперечення цього походження фактично обнулило саму українську культуру, від якої в її самостійному від російської культури виді практично нічого не залишилося.

В результаті нав’язування української мови і нацистської бандерівської ідеології Україна вже втратила Крим і зараз може втратити території як на заході, так і на півдні і сході. Лютневий переворот фактично знищив державну владу як в Києві, так і в регіонах, реальна влада в яких частенько знаходиться в руках польових командирів, отаманів і сотників Самооборони майдану і «Правого сектора», або в руках найманих армій українських олігархів. Економіка України нестримно руйнується, зовнішній і внутрішній борги наростають. Майже зірвана посівна. Українська армія, що понад 10 років не брала участь в навчаннях, за декілька днів безглуздих переміщень по країні втратила 5 танків, один літак і одну самохідну артилерійську установку.

Втрачений Крим, який просто не зміг жити в задушливій бандерівській Україні. На черги — інші регіони.

Основна проблема України — це проблема спільного проживання в одній державі двох народів. Ця проблема у світі не має універсального рішення. Двунациональние держави частенько нестійкі. Австрійська імперія, що перетворилася спочатку на Австро-Угорщину, а потім що вже розпалася на Австрію, Угорщину і інші країни. Канада. Бельгія. Чехословаччина, що розпалася на Чехію і Словаччину.

У будь-якому випадку, двунациональное держава буде стійка тоді, коли воно стане для кожного зі своїх народів значимішим і важливішим, ніж національні почуття. Тобто, у такої держави має бути якась надзадача, або місія. У нинішньої України нічого такого немає. Нинішня українська еліта проповідує виняткові права українського народу і відсутність прав у інших народів, у тому числі у росіян і у угорців.

Останні події в Донецьку, Луганську і Харкові показали, що відсутність реальних пропозицій про статус російських і російськомовних на Україні від нової київської хунти, про статус Новороссии у складі України, привело до масових протестів під російськими прапорами і символами.

Коли людям не пропонують нічого, вони беруть все.

Федералізація України і отримання статусу російської мови для південних і східних регіонів України зараз відбуватимуться природним чином, знизу — у міру возз’єднання їх з Росією услід за Кримом.